НАДЕЖДА - НАШ КОМПАС ЗЕМНОЙ...(консультации психолога он-лайн)

Пт, 29.03.2024, 09:41

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Філософські байки-притчі та афоризми Григорія Сковороди - Форум | Регистрация | Вход

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Кладовая мудрости » Притчи и афоризмы » Філософські байки-притчі та афоризми Григорія Сковороди
Філософські байки-притчі та афоризми Григорія Сковороди
Gala_KДата: Пт, 20.08.2010, 12:18 | Сообщение # 1
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Афоризми Григорія Сковороди

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Gala_KДата: Вт, 30.11.2010, 01:03 | Сообщение # 2
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Ще трохи мудрості від українського Сократа, як називали Григорія Сковороду (Афоризми Григорія Сковороди)

...істина є безначальна.

Все те не наше, що нас покидає.

Коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.

Людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.


...найгірша хвороба – хворіти духом.


...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.

Найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.

Ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.

Хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.

Хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.

Як хто посiє в юності, так пожне в старості.

I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.

I мудрий часто спотикається.

[Любов] ... є джерело всього життя...

Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.

Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.

Без бажання все важке, навiть найлегше.

Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.

Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Gala_KДата: Ср, 01.12.2010, 02:19 | Сообщение # 3
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Григорій Сковорода про байки та притчі (З передмови до збірки "Байки Харківскія")

Друже мiй! Не зневажай байкарства![4] Байка i притча — одне й те ж. Не за гаманом суди скарб — правдивим судом осуджуй. Байка тодi буває погана й бабська, коли в простацькiй та смiшнiй шкаралущi своїй не ховає зерна iстини i схожа на червоточний горiх. Вiд таких байок вiдводить Павло свого Тимофiя[5] (1 до Тим., гл. 4, ст. 7). І Петро заперечує не просто байки, але байки з хитрощами, якi, окрiм прикрашеної оболони, сили Христової не мають. Інодi в покидьках ховається коштовний камiнь. Будь ласка, затям собi цi Павловi слова, щоб люди "на юдейськi байки не зважали, анi на накази людей, що вiд правди вiдвертаються"[6] . Як обряд без сили Божої — порожнеча, то й байка така без iстини. Коли ж вона з правдицею — хто посмiє назвати її неправдивою? "Для чистих усе чисте, а для занечищених та для невiрних не чисте нiщо, але занечистилися i розум їхнiй, i сумлiння" (До Тита, 1-15). Цим хворим, позбавленим страху Божого, а з ним i доброго смаку, будь-яка їжа здається гидкою. Не їжа гидка, а споганенi в них розум та сумлiння.
Цей потiшний i фiгурний рiд писань був найкращий для стародавнiх мудрецiв. Лавр i взимку зеленiє. Так мудрi i в забавках розумнi, i в брехнi iстиннi. Істина їхньому гострому зоровi не здаля бовванiла, як простацьким розумам, а ясно, мов у свiчадi, виставлялася, i вони, забачивши вiдразу живу її подобу, уподобили її у рiзноманiтнi тлiннi фiгури.
Жоднi фарби не передають приваби троянди, лiлеї, нарциса настiльки точно, наскiльки прегарно в них з'явлена невидима Божа iстина — тiнь небесних i земних образiв. Звiдси народились iроглiфiка, емблематика[7] , таїнства, притчi, байки, подобизни, приказки... І не дивина, що Сократ[8] , коли його внутрiшнiй янгол — керманич у всiх його справах — повелiв писати вiршi, тодi вiн вибрав Е з о п о в i б а й к и[9] . І як кожна вправно показана картина здається неукам брехнею, так i тут виходить.
Сонце всiх планет i цариця Бiблiя з тайнотворених фiгур, притч та подобизн утворена. Вся вона лiплена з глини i зветься у Павла "буйством". Але в цю глину вдихнуто дух життя, а в тiм буйствi ховається мудрiсть усього смертного. Зобразити, приєднати, уподiбнити — означає те саме.
Прийми ж, люб'язний приятелю, дружнiм серцем вiд твого друга цю небезсмаковиту думок його воду. Не мої це думки, не я їх вигадав, бо iстина безначальна. Але люблю — з тим i мої, люби — i будуть твої. .
... Хай тебе Бог благословить! З ним не зашкодить i трута поганська. То лише образи, що криють, як полотном, iстину. Споживай, доки споживєш з Богом чого кращого.
Люб’язний приятелю! Твій вірний слуга,
любитель священної Біблії
Григорій С к о в о р о д а 1774 року в селі Бабаях,
напередодні П’ятидесятниці

ПРИМІТКИ
...4. Не зневажай байкарства! — Загалом у давнiй лiтературi на Українi художнi прозовi форми не були розвиненi через тодiшнi приписи православної церкви, якi огуджували байкарство. Але, незважаючи на це, байка, зокрема прозова, мала певний розвиток, зате роман чи оповiдання, як жанри красного мистецтва, нi.
5. У Першому посланнi Павла до Тимофiя про байки говориться так: "Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочестi" (IV — 7).
6. Послання апостола Павла до Тита, І—14.
7. Ієрогліфіка — фiгурне зображення конкретної речi, яка має символiчне значення на пiдставi домовленостi (наприклад, змiя — мудрiсть, обручка — вiчнiсть i таке iнше). Емблематика — картинка iз символiчним значенням.

8.Сократ (469 — 399 рр. до н. е.) — давньогрецький фiлософ.

9. Тодi вiн вибрав Езоповi байки — в дiалозi "Федон" Платон говорить, що Сократ з любовi до поезії займався переказуванням байок Езопа, тобто переводив їх на вiршi, бо байки Езоповi написано прозою. В традиції барокової лiтератури було писання на задану тему, зокрема на теми античних байок, але сюжет опрацьовувався так, що починав звучати як самостiйний твiр. Ця традицiя затрималася i в ХІХ ст. (І. Крилов, Л. Глiбов).


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Gala_KДата: Ср, 01.12.2010, 02:25 | Сообщение # 4
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Із збірки "Байки Харківські"

Байка 3. Жайворонки
Ще в давнi часи, коли черепахи в орлiв лiтати вчилися, молодий Жайворонок сидiв недалеко вiд того мiсця, де одна зi згаданих черепах, за розповiддю мудрого Езопа, своє лiтання щасливо з великим шумом та грюком скiнчила на каменi. Жайворонок злякався i, тремтячи всiм тiлом, дiстався до свого батька.
— Батечку! Бiля тiй гори, мабуть, сiв орел, про якого ти менi розповiдав колись, що то найстрашнiша й найсильнiша з усiх птиця...
— А чому тобi так здалося, синку? — спитав старий.
— Батечку! Коли вiн сiдав, я такої швидкостi, шуму i грому нiколи ще не бачив.
— Коханий мій синку, — сказав старий. — Ти маєш молоденький розумець. Знай, друже мій, i завжди співай отаку пісеньку:
Не той орел, що високо літає,
А той, що легко сідає...
С и л а.
Багато хто не за призначенням починає велике діло, та погано кінчає. Всякій справі є печаттю добрий намір i кінець.


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Gala_KДата: Ср, 01.12.2010, 02:28 | Сообщение # 5
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Із збірки "Байки Харківські"

Байка 6. Годинникові колеса

Колесо годинникової машини спитало у Другого:
— Скажи менi, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в iнший бiк?
— Мене, — вiдповiло Друге, — так зробив мiй майстер, i цим я не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби годинник мав єдиний шлях по сонячному колу.
С и л а.
З рiзними природними нахилами i життєвий шлях рiзний.
Одначе всiм їм один кiнець — чеснiсть, мир i любов.


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Gala_KДата: Ср, 01.12.2010, 02:32 | Сообщение # 6
Автор проекта, психолог- консультант
Группа: Администраторы
Сообщений: 147
Статус: Offline
Байка 10. Дві курки

Випало якось Дикiй Курцi залетiти до Домашньої.
— I як це ти, сестро, живеш у лiсах? — спитала Домашня.
— А точнiсiнько так, як iншi лiсовi птахи, — вiдповiла Дика. — Годує мене той самий Бог, що й диких голубiв.
— Вони ж лiтати добре можуть,— проказала господиня.
— Це так, — згодилася Дика, — одначе i я можу лiтати й цiлком задоволена крильми, якi менi дано вiд Бога...
— Ось у те я, сестрице, не можу повiрити, — сказала Домосида, — бо я ледве-ледве можу перелетiти он до того сарая.
— Не перечу, — каже Дика, — але дозвольте, голубонько моя, згадати, що ви з мальства, як тiльки народились, зволите на подвiр'ї гнiй гребти, а я щодень мусила досвiдом поповнювати своє лiтання.
С и л а.
Багато хто, не маючи змоги щось зробити, не вiрить, що можуть це iншi. Безлiч є таких, хто з солодкої млостi вiдученi мандрувати пiшки. Це свiдчить, що практика без природженостi бездiльна, а природженiсть утверджується працелюбнiстю. Яка користь знати, як робиться дiло, коли ти сам його не зробиш? Взнати не важко, важче зробити. Наука та досвiд — це одне й те ж. Вона не в знаннi самiм живе, а в роботi. Знання без дiла — це мука, а дiло — без природи. Ось чим рiзниться scientia et doctrina*.
* Знання та наука (латин.)


Всегда Ваша - психолог Галина Красюк
«Хочешь изменить мир – начни с себя»
 
Форум » Кладовая мудрости » Притчи и афоризмы » Філософські байки-притчі та афоризми Григорія Сковороди
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

Новости сайта

100

Статистика

Форма входа

Поиск